Бізнес під час війни: як змінюються та відновлюються українські компанії

24 лютого росія оголосила війну проти України, називаючи це «спеціальною воєнною операцією». Російські війська розпочали наземне, морське та повітряне вторгнення. Як у таких умовах працює український бізнес – досліджувала керівниця команди Research & Development Promodo Юлія Яценко.

За два місяці війни український бізнес втратив більше, ніж за два роки пандемії. Обсяг завданої шкоди та довгострокові наслідки поки що важко оцінити, адже бойові дії тривають. За оцінками Національного банку, економіка поступово відновлюватиметься, однак реальний ВВП у 2022 може скоротитися не менш ніж на 35% за усіма складовими.

«Приватне споживання знизиться, зважаючи на вимушений виїзд багатьох громадян з країни, очікується зростання рівня безробіття, зменшення доходів та економія на другорядних витратах. Через суттєву невизначеність та високі ризики значно скоротиться й інвестиційна активність», – прогнозують у Нацбанку.

 

Динамика украинского ВВП за последние 20 лет

 

За останні 10 років українці вже не раз переживали вплив повномасштабних криз. Важким був 2009, коли країну «поховало» під уламками глобальної фінансової катастрофи. Тоді ВВП держави скоротився на 15%. Початок війни з росією у 2014 викликав скорочення економіки спочатку на 6,6%, а за рік вже на 10%. Пандемія коронавірусу у 2020 відзначилася падінням у 5%.

У якому стані український бізнес зараз

Аби чітко відповісти на це питання, дослідницька компанія Gradus наприкінці березня провела масштабне опитування.

 

Текущий статус украинского бизнеса. Март 2022

 

 

Сложности в работе и необходимая бизнесу помощь

 

Сьогодні більшість областей Центральної та Західної частин України перебувають у відносній безпеці, що може сприяти поновленню бізнесу на цих територіях. Найбільш активні бойові дії точаться на кордоні з Росією та адміністративному кордоні з Кримом: Харківська область, Луганська, Донецька, Миколаївська, Херсонська. Та навіть на цих територіях малий та середній бізнес продовжує працювати.

 

интерактивная карта Харькова

Интерактивна мапа Харкова із відкритими обʼєктами інфраструктури. Квітень 2022

 

Окрім аптек, заправок та супермаркетів відкриваються будівельні магазини, СТО, перукарні, стоматологічні клініки, піцерії з самовивозом, кав'ярні та навіть приймаються замовлення на випічку пасок.

Приклад з Харкова

 

За рахунок чого бізнесу вдається втриматися?

На вірі у перемогу, звичайно, але не тільки. Щоб урятувати своїх співробітників та обладнання від обстрілів, багато підприємців вивозять бізнес на захід України. Із пошуком майданчиків і транспортом допомагає держава. Взяти участь у програмі евакуації можуть будь-які підприємства та ФОП з областей, де точаться бої. Щоб приєднатися до цієї ініціативи, треба заповнити «гуглформу».

 

карта підприємств україни

 

Також працюють інші державні ініціативи:

  • великому бізнесу, обсяг доходу якого за календарний рік не перевищував 10 млрд грн, дозволяється користуватися спрощеною системою та сплачувати єдиний податок 2%;
  • підприємці-єдинники, які не мають доходу, звільняються від ЄСВ за себе, а також за мобілізованих на військову службу працівників;
  • зниження ПДВ на пальне до 7% та скасування акцизу;
  • видача позик до 60 млн грн будь-якому бізнесу під 0% на час воєнного стану плюс один місяць після війни. Далі діятиме мінімальна ставка – 5%.

 

За даними компаній-членів Європейської бізнес-асоціації, зараз лише 1% з них планує остаточно закривати свій бізнес, інші ж:

  • 17% компаній повідомили, що працюють у повному обсязі;
  • 16% обмежили географію своєї діяльності, але працюють;
  • 19% були змушені закрити частину офісів/торгівельних точок/відділень, але продовжують діяльність;
  • 29% компаній поки що не працюють;
  • 27% призупинили діяльність, проте хочуть її відновити. 

 

Активно відновлюють роботу і українські інтернет-магазини та ритейлери: Rozetka, Prom.ua, MAKEUP, Comfy, Foxtrot, EVA, Domki, Maritel, Trikomir. Цей перелік щодня розширюється. Збільшення споживання своїх послуг відзначають і великі логістичні оператори. Наприклад, до війни компанія Нова пошта доставляла щодня 1 млн відправлень, з них 70% – це онлайн-замовлення з магазинів.

За перший тиждень війни клієнти відправляли в середньому 50 тисяч посилок на день (5% порівняно з довоєнним періодом). На другому тижні в середньому перевозилося 100–125 тисяч посилок. А з 21 березня зафіксовано вже 350 тисяч відправок, з яких 60% становлять онлайн-замовлення.

 

Тобто 200 тисяч товарів на день українці вже зараз замовляють онлайн. Так, це в 5 разів менше, ніж було в довоєнний період, але ми бачимо стійку динаміку зростання.

 

Українці продовжують замовляти українські товари не лише в інших містах країни, але й за кордоном. Значна частина з них виїхала з дому із заощадженнями. Оскільки люди залишили чи втратили власні речі, їм доводиться купувати нові. Отже попит на товари першої необхідності поки що стрімко зростає.

 

Спираючись на досвід інших країн, які активно відновлювалися після бойових дій, ми рекомендуємо бізнесу не чекати на закінчення війни. Потрібно діяти на випередження та ефективно використовувати поточний час.

 

Наша країна має дуже швидко навчитися обирати пріоритети економічного розвитку, а також самостійно розробити план розбудови, спираючись на максимальну адаптивність та особливості нових геополітичних реалій. Прогнози багатьох експертів дають підстави думати, що процес відновлення України буде прискореним за рахунок локалізації конфлікту та всебічної підтримки світу.

Досвід інших країн з відновлення економіки

Найпоказовіший приклад – план Маршалла для післявоєнної Європи. Він передбачав дві складові: продовольчу допомогу та кредитування на постачання обладнання для відновлення промислового і аграрного виробництва. За 4 роки, у період активної реалізації плану Маршалла, у країнах Західної Європи їхній валовий національний продукт зріс на 15-25%, а рівень виробництва на 40% перевищив довоєнний. Почався багаторічний період економічного зростання.

Ще один приклад – відродження економіки Південної Кореї. Після закінчення війни, у 1953, країна була майже повністю зруйнована. Економіка перебувала у стагнації, рівень життя населення не перевищував рівень найбідніших країн Африки. Основна відмінність від Європи – корейцям не було чого відновлювати. Їм треба було створювати економіку з нуля. Тож було обрано курс на прискорену індустріалізацію з плановим зростанням показників до 5,4% щороку.

 

Скорость восстановления Южной Кореи

Динаміка зміни ВВП у Південній Кореї (млрд, $)

 

Як результат, економіка Південної Кореї стрімко зросла, а її структура радикально змінилася. За 40 років країна пройшла шлях, який західні розвинені держави долали століттями. Сьогодні це десята за розміром економіка світу, що активно зміцнює позиції.

Що бізнес робитиме далі?

Аби вижити та відновити роботу у найближчий час українському бізнесу варто:

  • Переорієнтовуватися під потреби ринку та запити потенційних покупців усередині країни. Споживацький попит змінився від початку війни, виросли так звані волонтерські категорії та набувають обертів категорії, що затребувані у воєнний час: взуття, одяг, мала побутова техніка, товари для тварин, дитячі товари.
  • Виходити на міжнародний ринок.
  • Переміщатися географічно Україною.
  • Створювати та запускати нові напрямки.

 

Показові приклади – кейси команд ROZETKA та шерингу електросамокатів STRUM. Перші вже в березні переорієнтувалися та почали збирати на сайті добірки товарів під різні нагальні потреби. Другі – перебралися з Харкова до Львова, що дозволило запустити бізнес на початку сезону та продовжити працювати.

Проте, розпочинаючи будь-які зміни, власникам бізнесу вкрай важливо розуміти, що у боротьбі за споживача виграють ті компанії, які:

  • споживач знайде в інтернеті;
  • будуть мати товари на складі;
  • забезпечать швидку доставку;
  • сформують довіру до бренду (бізнес не має бути осторонь ситуації в країні, варто розповідати про свої волонтерські ініціативи – зараз споживач активно реагує на подібні прояви та запамʼятовує причетність певних брендів до допомоги);
  • будуть соціально активними;
  • будуть відкритими у спілкуванні зі споживачем.

 

Так, ми знову говоримо про онлайн, бо вже бачимо, як змінюється поведінка споживачів. Українці почали ще активніше переходити в онлайн, і ось, чому:

  • багато фізичних торгових майданчиків зруйновано (швидше за все, їх відновлення не буде пріоритетним);
  • багато хто втратив автомобілі;
  • багато хто переїхав жити до нового міста або країни;
  • постковідна звичка купувати онлайн зміцнилася під час війни, зокрема у соціальних мережах та у месенджерах;
  • доставка працює;
  • ще довго у багатьох людей буде зберігатися страх знаходитися у відкритих незахищених місцях з великим скупченням людей.

 

За даними ООН, через вторгнення росії понад 10 мільйонів українців полишили свої домівки. Вважається, що окрім 4,3 мільйона людей, які виїхали до сусідніх країн, ще 6,5 мільйона були переміщені всередині країни.

 

І це переважно жінки. Тож зараз попит перерозподіляється не лише за гео, але й за гендером. Також маркетологам варто перевіряти дані щодо зміни відсотку працевлаштування та стабільності доходу в регіонах. Це вкаже на пріоритетність переїзду чи перерозподіл маркетингового бюджету, виходячи з нових реалій.

 

Стабильность дохода украинцев в региональном разрезе

 

Як вже сьогодні змінюється ринок та які категорії товарів стануть драйверами продажів у майбутньому – розповідаємо за допомогою цифр та фактів у презентації відділу RnD.

 

Аби приймати стратегічні рішення, спираючись на актуальні цифри та достовірні факти, пропонуємо разом зануритися у новий ринок та оцінити перспективи розвитку вашого бізнесу. 

Якщо ви хочете працювати з нами,
давайте почнемо з обговорення завдання

Отримати консультацію

Отримуйте новини інтернет-маркетингу

Тільки корисна інформація від експертів Promodo

Якщо ви хочете працювати з нами,
давайте почнемо з обговорення завдання

Отримати консультацію

Отримуйте новини інтернет-маркетингу